***

Колись ти був для мене ідеалом,
Якого я малювала у своїх снах.
Я думала що ти будеш моїм принцом
Із наївних дитячих мрій.

Проте пройшов час,
Я виросла і стала дорослою.
Одного разу доля  звела нас,
І ми почали зустрічатись.

Мені було добре з тобою,
Біля тебе я була щасливою.
Ми будували плани на майбутнє,
Та їм здійснитись не судилось.

Через три місяці ми розійшлися,
Мрії, мов діамант, розбилися.
Я думала – життя закінчилося,
Проте я в цьому помилилася.

Я знайшла в собі нові сили,
Які жити мені допомогли.
Життя дало мені зрозуміти -
тобі не судилось принцом стати.

Я зустріла чудового хлопця,
З яким зараз зустрічаюся.
Зараз він володар мого серця,
В якому для тебе немає місця.

Ти втратив свій шанс,
Щоб бути поряд зі мною.
Та знай, прийде ще час,
Ти захочеш вернутись до мене.

Проте буде занадто пізно,
Я буду  з тим, хто робить мене щасливою.
Ми розійшлися з тобою навічно
Я буду НЕ твоєю коханою.

Я перестала вірити снам,
Я довіряю тому,що бачу.
Між нами усе було як сон,
Та зради тобі я не пробачу.

Якби ти мене не просив,
Щоб ти мені не говорив.
Через брата твого ми посварилися,
Через зраду твою ми розійшлися.

Знаєш, як в народі говорять?
Розбиту вазу не відновити.
Нашу зиму нам не повторити,
Засніжені стежки про нас забудуть.

Так і нам потрібно все забути,
Почати жити заново, з чистого листа.
Усе що було перекреслити,
Ти станеш іншим, і я буду не та.

Одного разу ми пройдемо мимо,
Не замітивши один одного.
Я почую до себе слово «МАМО»,
Це буде не твій син, а іншого.

Того, хто не зрадив мене,
Хто дійсно кохає, цінує.
Хто темні хмари руками розведе,
При зустрічі, при всіх поцілує.

Ти не такий. Ти – інший.
Ти робиш те, що тобі говорять.
Тому,ти – Не мій коханий,
Ти так і не зумів ним стати.

Слухай і далі свого брата,
Який вчить тебе жити.
Він бажає тобі лише добра,
Незважаючи на твої почуття.

Тобі потрібно його зупинити,
Щоб міг своїм розумом ти жити.
Ти не наважишся цього зробити
Бо ти інакшого життя не знаєш