Два птахи пропонується в руках:
Один з них чорний, інший чисто білий.
Мав рану на собі той чорний птах
І кров була на знівечених крилах.
Я кинулась до нього у думках,
Які на рух вже далі спонукали.
Та чую Голос мовивший: "Не так!.."
Не ті бажання мною керували.
Ось у руці великий білий птах,
Який потрібно взять першочергово.
Поверне Він у серце Божий страх
І у Христі творіння зробить нове.
Наповнить дух мій силой неземною
Для боротьби в житті та перемоги
Над крижаной стискаючой імлою
І впокорить назавжди перед Богом.
А я пручаюсь подумки, мене
До себе тягне чорна птаха з раной...
І думаю: можливо біль мине,
Коли допомагать йому я стану.
Але це все ілюзія моя,
Нашкодю і собі і тій "пташині".
А "білого" повинна взяти я,
Щоб знати в чому поміч є людині.
О, Господи, прошу допоможи
Ввійти у благодатні Твої ріки,
Що перше, що останнє підкажи,
Які насправді всім потрібні ліки?!