***

Мої думки наповнені сльозами,
твоя тиша вбиває мене.
А що як я полечу у вирій за тими птахами?
Може і біль тая дика мине?

Не хочу бачити тебе у лицях перехожих,
не хочу чути слова оті твої гнилі..
Напевно я ще довго буду шукати на тебе схожих,
а ти будеш приходити, як завжди, уві сні.

Що ж зробив ти зі мною, шановний?
Чому серце так нестерпно болить?
Прошу, дозволь зупинити цей біль невгамовний,
дай забуду тебе хоч на мить..