Море

Вадим Ферзь
О, оксамитнеє море нічне,
Яке ж ти сріблясте, прекрасне!
Чаруєш мене, ти зі мною сумне.
За лоном твоїм спить вже сонечко ясне.

Пітьмою все море навкруг залило,
Ось місяць вже встав - і проміння,
Як стежка, лягло і повільно пливло,
На березі золотом сяє каміння.

О море Азовське, о море моє,
З тобою забудеш і горе!
І все, що тут є, полюбив, як своє,
І жити б хотів я при березі моря!
1999р.