Допий вчорашню недопиту чарку,
зітри всі спогади у чорному диму.
Іноді засидишся от так до ранку,
аби в черговий раз зануритись в пітьму.
Не смій померти ще до сходу сонця,
спитай до того, як насмілишся піти
Постійно в пошуках своїх дурних пропорцій,
адже байдужий ти до їхньої журби.
Радій, бо світло ще не гасне!
Збери усі творіння до єдиних крихт,
оскільки більше не буде пояснень
ти скривишся від болі лиш на мить.
Коли перегориш - ти був не вартий,
тож проживи ще до якоїсь там пори.
Життя - це лиш чиїсь невдалі жарти.
Щиро бажаю не померти від нудьги.