Наприкінці битви
помер солдат, і один підійшов до нього,
промовив: «Не помирай, люблю тебе дуже!».
Але мрець, ай! як був так і мертвий.
Наблизились двоє і повторили:
«Не йди!Мужність! До життя навернися!»
Але мрець, ай! як був так і мертвий.
Зійшлися двадцятеро, сто, тисяча, п’ятдесят тисяч,
заголосили: «Стільки любові – й намарно, несила проти смерті!»
Але мрець, ай! як був так і мертвий.
Оточили мільйони
з єдиним проханням: «Залишся, брате!»
Але мрець, ай!як був так і мертвий.
Тоді всеньке людство
його обступило; побачив то мрець сумний, зніяковіло
повільно здійнявся,
обійняв першого, хто зустрівся; та й припустився…
переклад з іспанської Оліся Лапковського
Сesar Vallejo. Masa
Al fin de la batalla,
y muerto el combatiente, vino hacia el un hombre
y le dijo: “No mueras, te amo tanto!”
Pero el cadaver ;ay! siguio muriendo.
Se le acercaron dos y repitieronle:
“No nos dejes! ;Valor! ;Vuelve a la vida!”
Pero el cadaver ;ay! siguio muriendo.
Acudieron a el veinte, cien, mil, quinientos mil,
clamando: “Tanto amor, y no poder nada contra la muerte!”
Pero el cadaver ;ay! siguio muriendo.
Le rodearon millones de individuos,
con un ruego comun: “;Quedate hermano!”
Pero el cadaver ;ay! siguio muriendo.
Entonces, todos los hombres de la tierra
le rodearon; les vio el cadaver triste, emocionado;
incorporose lentamente,
abrazo al primer hombre; echose a andar . . .