Осiннi квiтки

Георгий Олегович Хват
Осінні квітки у саду, як зірки в небі –
Ще трохи – згаснуть та униз впадуть.
І осінь, їх зібравши в жовтий невід,
Рішуче вирушить в свою далеку путь…

Залишить після себе сіре небо,
Калини кетяги лиш де не де горять.
І з криками: «Навіщо?! Ні, не треба!»               
Останні птахи в вирій улетять…

І ляже білий сніг в полях, лісах та луках.
І все засне, зчароване в снігу.
Й останні квіти, що почили в муках
В осінньому затишному саду….



картинка из Сети