Осінні квітки у саду, як зірки в небі –
Ще трохи – згаснуть та униз впадуть.
І осінь, їх зібравши в жовтий невід,
Рішуче вирушить в свою далеку путь…
Залишить після себе сіре небо,
Калини кетяги лиш де не де горять.
І з криками: «Навіщо?! Ні, не треба!»
Останні птахи в вирій улетять…
І ляже білий сніг в полях, лісах та луках.
І все засне, зчароване в снігу.
Й останні квіти, що почили в муках
В осінньому затишному саду….
картинка из Сети