22 октября ДЕНЬ РОЖДЕНИЯ моего папы,
Анатолия Владимировича.
Желаю ЗДОРОВЬЯ и ДОЛГИХ ЛЕТ ЖИЗНИ!
Тату, таточку, татусю, як же час кудись летить...
Я до тебе посміхнуся, ти у відповідь, і вмить
Всі літа, що є між нами геть зникають, і удвох
Ми крадемось бур’янами, де буя чортополох,
Бо чекає пишна вишня, хоч казали нам: «Не рвіть!
Для варення…» Тільки тиша чує стогін щедрих віт…
І цукерочку для доні припасав: «Тримай, маля!»
Тож «Корівка» на долоні краще цілого рубля…
Пам’ятаєш, той заразний Кінозал, де в крісло ми
Повсідаємося разом і сміємося слізьми:
«Заєць-вовк», Нікулін, Віцин, Моргунов, «Іван-дурак»,
«Три танкіста», «Вечорниці»… Веселитись ти мастак!
Як іще зі мною бавивсь? В шашки грали, в магазин,
В дочки-мами, може справи інші мав, та ти завжди
Відкладав усе натрохи! Другом був і є, і будь!
Хоч болять у тебе ноги, та гамуєш в серці лють…
Чи зігрію дні осінні? Чи кохання поверну?
Ти впустив його з насінням, відродив мене - весну!
Тату, таточку, татусю, як же час кудись летить…
Я до тебе все горнуся, ніби сонце у блакить…
(1.07.15)