Кохана, рідна, бажана, єдина ...
Як тільки можна ще тебе назвать ?
Не вистачить епітетів людині,
твій образ світлий точно змалювать.
Ти юна, ніжна тілом і душею,
не по літам розсудлива яка.
Турботлива матуся для Андрія.
Дружина вірна і така палка.
Твій стан тонкий, немов берізка,
Волосся – точно ніжний шовк.
Струнка, мов молоденька кізка,
що „ланью” зветься посеред казок.
Бог дав мені тебе зустріти,
як нагороду і на майбуття.
То як тебе красуне не любити,
коли попереду іще усе життя !
3 січня 2008 р., Миколаїв