Немає що сказати – помовчи!
Не белькочи сон сивої кобили,
а маєш вісті добрі – то кричи
на світ увесь, щоб аж забракло сили!
Коли немає музики в душі –
не дзенькоти, немов на балалайці.
Якщо із серця хлинули вірші –
даруй їх людям, ніби ті окрайці!.
Окрайці хліба, тільки-но з печі.
Вони ще теплі, запашні, духмяні…
Та коли цвіллю тхне – то замовчи,
не псуй багном ти душі полум;яні!
Коли немає в серці красоти –
навряд чи справа дійде до шедевру.
Набридала сірість, досить пустоти,
псувати непотрібно людям нерви!
А солов;ї затьохкають в душі,
лунатиме мелодія чарі;вна –
хапай перо й пиши, пиши, пиши!.
Отак ти будеш першим серед рівних.
18.10.2015