Впусти мене у вир своїх думок,
Бо раптом у моїм забракло місця -
Оскаженілий вітер знов і знов
Жбурляє у обличчя жовкле листя.
Поклич мене у мальовничі сни,
Відкривши таємницю сьогодення -
Від лагідного подиху весни
Засяють зорі в оксамиті темнім.
Спіймай мене в полон шалених мрій,
Зігрій намистом поглядів, цілунків -
І промінь віри та блакить надій
У небі намалюють візерунки.
Але, прошу, у спогади не клич -
Я вільний птах, у клітці ж мало місця!
Завжди темніша перед ранком ніч...
Та тільки сонце надихне на пісню!
05.01.2014
* * * * * * * * * * * *
Авторский литературный перевод с украинского:
Впусти меня в глубинный смысл речей,
Потоком мыслей всё срываюсь в высь я -
Вновь ветер, раззадорившись, с ветвей
Срывает и в лицо швыряет листья.
С собою позови в цветные сны,
Открыв мне тайну сбывшегося ныне -
От нежного дыхания весны
Зажгутся звезды в бархатистой сини.
Плени меня мечтой, брось в жар от бурь
Событий, взглядов, жестов, поцелуев -
И веры лучик сквозь надежд лазурь
Узорами все небо разрисует!
А стать воспоминаньем - не зови.
Познавшей небо птице в клетке тесно.
Темнее ночь в предшествии зари,
Но только с солнцем вдохновенна песня!