Сьогодні в небі Зорепад великих діл і добрих справ.
Сьогодні в небі справжній Зорепад!
Десь там на небі є Моя Зоря.
Десь там на небі діди мої і прабабуся.
Матінко, Земле Моя, я у тебе вчуся!
Хоч недосвідчений тепер, в гіперболоїді іоносфер,
Як дикобраз під захистом ЮНЕСКО…
Але все чесно, Мамо Танечко, все чесно!
В неповні тридцять, в твої з батьком п’ятдесят три
Ми все ще йдемо до мети.
Коли до Кості доберешся Ти,
Або хоч я?!
Ця пісня вразить навіть солов’я!
Коли піду я до Святого Вівтаря
Опісля посту свадебної ночі
Й своїй милій подивлюсь у карі очі,
Посеред нашої вінчання ночі.
В її прекрасні каро-жовті очі
Посеред зимної-зимної ночі.
Яке то щастя, – Любої очі!
Ми всі й досі живі:
Андрійко, Світлана, Тарас, Вікторія, Оксана,
Георгій, Джордж, Мухамед що Алі...
Ми всі живі, ми всі й іще й досі живі!
І варим борщ у казані
Посеред поля сизини і ночі, – Я пам’ятаю її очі!!!
18 вересня 2015р.
P.S. Картинка із Інтернету