ти пила з моїх долонь
і здавалося мені – то сонце зігріває руки
ти розганяла буревій по морю в моїх долонях
і кораблі ховалися до гаванів
моряки молилися на тих хто пускає вітер
і було їм невтямки що це більше ніж боги
що це ти
в тавернах вони п'яніли від твоїх снів
а коли ти запалювала їх небосхил
вони підіймали вітрила і пускалися на пошук богів
і було їм невтямки що це більше ніж сонце
що це ти