Вино

Черничная Сказка
Сонце - моє вино,
Наливай до краю,
Коли ти поруч -
Не треба раю.
Напємось неба,
Воно так льється
В скляні бокали,
А скло так б'ється.
Я п'яна тобою,
І хочу бути
Похміллям твоїм.
Або все забути.
Чорним атласом
Прикрию проміння,
Без тебе жити
Не вистачає вміння.
Та я не буду
Тебе благати,
Щасливою знову
Уже не стати.