***

Не можу підшукати слів...
Так раптом відібрало мову.
Останній промінь вже зітлів,
І йде неспішною ходою

Весняний вечір. Плач і сміх
Змішалися - не розділити
Скажіть, хіба великий гріх
Отак стояти і тремтіти??

Напружуючи весь свій зір,
Юрбу строкату розглядати,
Не вірити, що вулиць вир
Його посмів би засмоктати!

А в мене очі крижані
Від холоду і від чекання...
Не вистачає слів мені!
Отих двох слів для привітання

Замало... Ні, заждіть ще мить!
Я ще усього не сказала!
Як палить, мучить і болить,
Як дового я на Вас чекала...

Слова незграбні і німі...
І на губах моїх - мовчання.
Всі карти сплутали мені
Весна... Безсоння... Біль... Кохання??