Iще так хочеться тепла,
Було не досить,
Але ранкова тиха мла
Холодить роси.
Ховає промені ясні
Раніше вечір.
Плоди налиті та рясні -
Планують втечі.
Один за одним - хто? куди?...
Питань багато.
А від тепла - одні сліди,
Кого картати?
Що речі є, як часу плин,
Невідворотні,
А для суттєвих, справжніх змін -
Бракує сотні.
Але життя саме в собі
Оберне коло,
І зрозуміє Лір в юрбі,
Що справді голий.
І змовкне пил на згарищі,
Що в'ється й досі,
І пройде біль, підуть дощі
І прийде осінь