Відлітають у вирій лелеки,
У ті теплі, чудові краї,
Незбагненні, хоч дуже далекі,
Мов думки недосяжні мої…
Їм повернення щиро бажаю,
В пору милу красуні весни,
Та ночами птахів зустрічаю,
Майже в кожному другому сні…
Сніг пухнастий віє за віконцем,
Та у пам'яті рідні птахи,
Коли світить,хоч не гріє сонце,
Мов сковзанки стріхи, та дахи…
І пишу, сьогодні восени,
Вірю, дочекаюсь повертання,
Та почую радісні пісні,
Ось таке є в мене побажання…
Автор Геннадій Сівак.
11 вересня 2015 року.