Труни

Черничная Сказка
Ми ховаємо почуття у труни,
Відкупляючись від болі квітами.
Ми рвемо у душах струни,
Смерті стали паперовими звітами.

Ми не любимо. Не прощаємо.
Ми забули про значення слів.
У рамки поставленні вдало влізаємо,
Ховаючись в сіру буденність днів.