Повстання серця
Всупротив зимі
Ховаємось у внутрішні майдани
Чаїв-розмов –і –ласк
У несказане пЕстлявих котів
В мур-мури долі
Вижити й померти і зачати
Прожить тепло заточене в загаттях
У тихий невід золотих обійм
Мій янголе, чи чорний, чи муругий
Мій йолопе наївністю в мені
Не оминай ласкавієстю друга
Прилинь повстанням
Хоч-би до весни!