Поливає дощ мрійливий
Паркову алею
В листях шепче незлостиво
З заспою землею
Вічну тайну повідає
Казку незбагненну
Шепчуть на вухо співають
Краплі незліченні
Не скінчись о мить прекрасна
таїна живильна
В серці радісно і ясно
йпарком йду повільно...