мой перевод.
Василь Стус
Нет, от судьбы не выпало мне скрыться.
Ударил гром – и сразу вкруговерть
Вся жизнь моя. Теперь всё то, что снится,
Как смертежизнь, а также жизнесмерть,-
Испытывай, как золото, на пробу,
Своих любимых, родичей, друзей:
Пойдут ли за тобой сквозь сто смертей?
Тебя поймут – хотя бы возле гроба?
Не убояться ль сердцем от озноба
Всегорестей? О, если бы мне знать...
Отчаянная пролегла дорога
Неистовых, и мир - на всех ветрах.
Судьба, ты победила, слава Богу.
А хищный ветер уничтожит страх.
оригинал:
Сховатися од долі - не судилось.
Ударив грім - і зразу шкереберть
пішло життя. І ось ти - все, що снилось
як смертеіснування й життєсмерть-
Тож іспитуй, як золото, на пробу
коханих, рідних, друзів і дітей:
ачи підуть крізь сто своїх смертей
тобі услід? А чи твою подобу
збагнуть - бодай в передкінці життя?
Чи серцем не жахнуться од ознобу
на цих всебідах? О, коли б знаття...
Та відчайдушне пролягла дорога
несамовитих. Світ весь - на вітрах.
Ти подолала, доле, слава Богу.
На хижім вітрі щезне й ниций страх.