Друковані друзі, пластмасовий одяг, синтетичне сторіччя.
Дівчата-барбі із очима-стразами, палаючими від жаги до грошей, Гоа і Порше. Хлопці з уявленням про гарну Барбі, веселу, активну, добру, щиру, вірну шльондру у ліжку та чарівницю на кухні. І Барбі полюбить тебе просто так, за те, що ось, ти є, лежиш на канапі, такий гарний і справжній. І Кен полюбить Барбі за просто так. Бо вона ж Барбі для того і з'явилася на світ, щоб гарцювать по клубам та народжувати дітей.
Ґумові люди виховують ґумових людей. Карнавал ґумових ляльок та пластмасових масок. Чия маска яскравіша - той і краще.
А не хочеш бути звичайним ґумовим, то можеш стати латексним. Носити залізо на шиї, одягати не стрази, а шкіру. Корсет, рукавички, бодфорти й батіг. Кусати, лизати, стонати, ковтати. І тут ти вже не Барбі і Кен, а Хозяїн і Раб. А коли набридне, можно навіть помінятися місцями. Але все ті ж ролі, все те ж бажання бути комусь потрібним.
Латексне кохання. Синтетичне і несправжнє. З ролями, істериками, дітьми та котом. Аби тільки один кіт замість сорока кішок. Аби тільки не знімати масок один із одного.
Аби тільки...