Мабуть, я дуже дивна для людей,
Але змінитися для них я не посмію,
І навіть коли тисячі ідей,
Їх втілити у реальність не зумію.
Втомилася я від дурного світу,
Так хочу загорнутися у тишу,
Щоб припинила так душа боліти,
Коли турботи всі в минулому залишу.
Нажаль, немає ковдри для душі,
Є тільки музика і чай гарячий,
Тому, якщо у серці спориші,
Відволікайся й забувай невдачі.