***

Елена Полищук Ладник
Було усе і біль і жаль,
Кохання, більше чим занадто,
Лишилась лиш одна печаль,
І згадувать про це не варто.

Образи, сльози, пересуди...
Обман низький, чи то брехня,
І крики, сварки, бій посуди,
І крок по колу навманя.

Тепер уже нема нічого...
Нема ємоцій, сварок, слів...
Та довга кам'яна дорога,
І ще ріка без берегів...