http://www.stihi.ru/2010/09/05/1566
Оригінал:
Рокам чекання лік гублю...
Сховатися між днями стулок,
Відчути, як тебе люблю,
Прийди у ніжності притулок.
Тут не ляка навскісний дощ,
Тут всі борги любов'ю стерті...
Оновлені, неначе з прощ,
Забудемо про строки смерті.
Любов приточує роки.
А цілувальна та притрапка
Все вивертає навзнаки -
Це знак питальний, а не крапка.
Мої благання чує Бог...
А ти, чи чуєш, мій миленький?
Тут, може, викохаєм вдвох
Любові пагінчик маленький ?
Прийди. Без тебе дуже зле -
Навічно прикувати зміг ти !
А може краще наверле * -
Мені навгад до тебе бігти?
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Всё жду…но счёт я не веду…
Запрятаться бы между створок
Минувших дней…и, на беду,
Вновь ощутить, как ты мне дорог.
Косящий дождь в них не страшит,
А все долги любовью стёрты…
В них исповедь моей души –
В попытке третьей и в четвёртой…
Лишь годы выверят любовь.
А поцелуйная пристрочка
Изнанку вывернет…и вновь
Нет ясности – увы, не точка.
Мою мольбу расслышит Бог.
А ты – готов услышать, милый?!
И, может, вынянчим с тобой
Любви росточек, пусть вполсилы?
Приди. Как нужен ты – не тот!
Тоску подмена не излечит…
А, может, мне, наоборот,
Бежать – хоть наугад – навстречу?!
Оригинал: