это было так давно..И я сожелею...
Відстань розриває мене на куски,
відбирає кохання і прозу
залишаючи шрам на спині
і розбиті ілюзії на підлозі.
Відстань марно дарує бажання
нездійсненної любові і долі,
а лишаючи на самоті
поглинає й кидає в неволю.
Відстань плавить бажання,
Малює любовні історії на вікні,
Їй начхати ,що пальці в тривозі
Я ж плювала на ваші інтимні зв’язки
А можливо іще в паровозі??
І мене запитають не раз –
Звідки ж метаморфози??
Посміхнусь і скажу – та то так,
А насправді це відстань і
Недочитана проза.