Отакої
Цундря-цугом,
волоцюги,
запрягли всіх нас рядком...
Ой-йой!
Гонять вгору,
та по пиці,
ще й по спинах батожком.
Гоги-моги,
ми не змо-о-о-озі
від могили розверну...
У-ух, ти!
Крізь замети та застру-у-у-ги...
Із заліза постромки...
Ми у прі-і-і-рву,
гухнем цугом...
У невтямках — реп'яшки...
Ой-вой!!!
Бляшки-мушки, впобегу-у-у-шки...
Розкри-ва-ва-ва-венки.