А люди залишаються людьми,
Чи то панами, чи то простими.
А серед них знаходимось і ми
Чи грішниками, чи святими.
В землі видобуваються скарби,
Хоча відразу золото не сяє.
Тоді стають лиш вільними раби,
Коли Господь життям переплавляє.
Так зорі прикрашають небосхил
Відірвані вже зовсім від земного…
Ми просимо на все у Бога сил,
Щоб жеребка отримати святого.
Він прагнення благі благословить,
Призначене пройти нам допоможе.
Настане та жадана світла мить,
Коли здійсниться вічне та хороше.