На фоне солнца – чёрный рай.
Молчанье – воля иль неволя?
Кобзарь молчит, и это – край,
Уже молчанью учат в школе.
Молчанье – это ль не азарт? –
Немой костёр разъял объятья –
Ни отголосков, ни Стожар…
Душа и сердце гибнут, братья.
Добро поставлено на ко́н,
Гнев на него глядит с укором.
Час про́бил, пройден Рубикон,
А смерть блуждает за забором.
Перевод с украинского
Анатолий Мироненко. Бо смерть...
Навколо сонця – чорний рай…
Мовчання - воля чи неволя?
Кобзар мовчить, а це вже край,
Бо вже мовчати вчать у школі.
Таке мовчання, як азарт –
В мовчанні згинуло багаття –
Ані луни, ані Стожар…
Душа і серце гинуть, браття.
І кидає вже виклик лють
Добру і правді – виклик прийнять
Прийшов черід, прийміть хто будь,
Бо смерть блукає поза тином.
http://www.stihi.ru/2015/03/29/4069