Дiоген

 

            Дмитру Кременю

Десь читав я, мабуть в iнтернетi,
Нiбито iз давнiх ще давен
Жив один дивак на цiй планетi -
Справжнiй, не казковий Дiоген.

Теж фiлософ i поет за фахом
Все книжки писав i взагалi
Жив на п'ятiм поверсi, пiд дахом,
Десь отам - не в нашому селi.

Вiн ходив i в дощ, i в хуртовину,
Плентав по дорозi кожним днем -
Все шукав серед людей людину
I не бачив, навiть з лiхтарем...

Дратувався вiд того до болю,
А коли вже знемагався й сам,
Вiн молився на дружину - Олю,
Бо ж на кого ще молитись нам?

Кажуть, вiн блукає i понинi-
Все шука людей у свiтi цим
I лише сумує, що дружинi
Трошки важкувато з ним таким...

Так i я, шукаю їх повсюди,
Посеред дорослих і дiтей-
Де ж вони подiлися тi люди,
Що хоч трошки схожi на людей???

I коли невдача, як скажена
I менi вiд цього ж душу рве,
Я дивлюсь на того Дiогена,
Що на п'ятiм поверсi живе...


Вiрш iлюструє  картина художника Андрiя Антонюка "Тиха молитва" (2012 р.)