Оригінал українською
http://www.stihi.ru/2012/02/29/1060
Cuando hace mucho frio
es dificil imaginar un dia caluroso
y guardas la ropa ligera,
como si fuera completamente inutil o deberia ser utilizada
como minimo
en la proxima vida.
Cuando llueve a cantaros,
es dificil imaginar las calles secas y soleadas
y luego arrastras durante mucho rato este odioso paraguas,
olvidando las miradas de envidia de los transeuntes
durante un aguacero
por su tamano.
Cuando tu no estas en casa,
me imagino tu presencia en cada rincon...
asi es como si chocaran en la cocina las tazas, como siempre, cuando me preparas el cafe...
me levanto de la cama, como una sonambula ando por el pasillo,
y acerco a la puerta
tus zapatillas favoritas.
* * *
Коли холодно,
важко уявити собі погожу спекотну днину
і ховаєш якнайдалі легке вбрання,
наче воно зовсім зайве або ж має згодитися
щонайближче
в наступному житті.
Коли пере дощ,
важко уявити сухі сонячні вулички
і довго ще потому волочиш за собою ненависну парасолю,
забувши заздрісні погляди перехожих
в час негоди
з приводу її параметрів.
Коли тебе немає,
уявляю твою присутність в кожному кутку…
ось наче цокнуло на кухні горнятко, як завжди, коли готуєш мені каву…
встаю з ліжка, сонно чвалаю в прихожу, підсуваю
ближче до дверей
твої улюблені капці.