Крила складу, відпочину -
Вже стомився давати підказки,
Сповільняти часи і хвилини,
Спокій твій зберігати мовчазно.
Вже стомився давати надію,
Оптимізмом на день заряджати.
Відкладаєш знов на понеділок
Те, що можна сьогодні почати.
Так, стомився, хоч я - не людина...
Посилав тобі шанс і натхнення.
Полечу в небо, перепочину,
Все ж у Світі є недаремним...
Може станеш тоді самостійним
І нарешті почнеш відчувати,
Що в житті є самим важливим -
Спробуй в серця свого запитати...
............................
Порадію за тебе, от - щастя!
Зможу знову розправити крила
І тобі не дозволю упасти -
Зрозумій це, будь ласка, Людино!