Не ждіть мене, матусю, у неділю,
Живим я не повернуся до хати.
Господь послав мені трагічну долю,
Не встиг нікого навіть покохати.
Як прикро, що не будуть онучата,
Оселю вашу, мамо, звеселяти.
Не з’являться в гніздечку лелечата,
Лиш сірим шматтям буде сум звисати.
Цвітуть рожево-білим абрикоси,
Пливуть хмарини десь на Буковину.
Злий вітер розкуйовдив мамі коси,
А я у далечінь… у безвість лину.