***

Мистер Престиж
Коли змінюється щось всередині,
розгледіти важко,
йдем зазвичай по невірній стежині,
я покохав серед троянд - ромашку.

Коли в серці кров кипить,
і руки тремтять без перестану,
душа мов старе ліжко скрипить,
і лиш вона може загоїти цю рану.

В твоїх ладонях я розстав,
в очах втонув й пішов до дна,
живемо в світі фальшивих вистав,
а серце колючіше щодня.