під величезним капелюхом парасолі
іду
і посміхаюся
дощу
а час завмер
ми в замкнутому колі з потоків-бульбашок
він грає
я мовчу
стіна води розправила деревам
їх віти-крила
ось-ось
полетять
змішають барви
мов прорвало небо й тече ріка
калюжі
бульботять
усі сховались дома
від негоди
лиш моркий пес
зітхає під кущем
кому мелодія
осінньої погоди
кому сама моква й суцільний щем.........