Ганна Осадко.
АПРЕЛЬ.ВОЙНА.
Глеб Ходорковский - перевод.
Поездом через полУкраины.
Домой.
Колея(железной дороги) - как рубец после кесарева,(сечения)
отрезает меня от безымянных сёл,
что проле... проле...проле... пролетают мимо
несчастливыми
прокомпостированными билетиками
(..
Цветочки.
Апрель)
Застывшую (вусмерть) землю
греет своим животом на пастбище единственнная корова
Близко,
почти вплотную к поезду - заброшенная земля,
брошеннная замля, как покинутая жена,
с вавками (ссадинами) на голове и на теле,
с фурункулами муравейников на голых голодных грУдях...
Кто бы их пальцами приласкал,
Кто б эти груды перебирал -
неродючие,тяжкие, дикие...
кто б расчесал колтуны омёлы в запутанных волосах...
До сих пор
кричат у неё в животе ещё нерождённые дети,
пуповины корней никто рискалём не режет
давно...
А вон там, в огороде,
молодые весёлые хлопцы
сажают картошку,
Быть может в последний раз в жизни -
ВОЙНА...
(ЧЕРНОВИК)
* * *
квiтень. вiйна
Ганна Осадко
Потягом через пів України,
Додому,
Колія – ніби рубець від кесарського,
Відрізає мене від отих безіменних сіл,
Що пролі…та пролі… та про_літають,
Як прокомпостовані
нещасливі квиточки.
Квіточки.
Квітень.
Захололу на смерть землю
Гріє своїм животом єдина корова на пасовиську.
Близько,
Упритул майже до потяга – землі занедбані,
Землі покинуті, буцім розлюблена жінка,
Із вавками у голові й на тілі,
Із фурункулами мурашників на голих голодних грудях…
Хто б то їх пучками пестив,
Хто б то те груддя перебирав -
Дике, важке, неродюче,
Хто б розчесав колтуни омели у заплутаному волоссі…
Досі
Голосять в її животі діти,
Пуповини коріння ніхто рискалем не ріже
Давно…
А оно –
Бульбу садять
На горі, на городі
Молоді та веселі хлопці –
Може, й востаннє в житті.
Війна.
© Copyright: Ганна Осадко, 2015
Свидетельство о публикации №115042904651