Ганна Осадко.
ВОЙНА В РЕЖИМЕ ОН-ЛАЙН.
Гл
еб Ходорковский - перевод.
Это время бежит по-солдатски -
Быстро, пригнувшись - под пулями,
Время, тяжкое, как рюкзак
и ничего не выкинешь, важным является всё:
и крорвоостанавливающее, и патроны
а по спине -
мурашки,
и не остановишь
воспоминаний о детстве - своём и сына...
о козаках и разбойниках,вечно через тире.,
Двор твоего детства весь уже поседел -
пух тополиный,
пух
винни,
пух,
бух,
бах,
бабах...
сново накрыло, садят и садят,мать...
Это война в режиме он-лайн,
этот компьютер не выключают нА ночь,
чат с Господом Богом,
бегом,
бегом!
Строка новостЕй, как лента Мёбиуса,
плывёт в бесконечность,
а жизнь здесь так быстротечна,
словно в кино:
вот он живой -
- фото на память - улыбка,
ругань, шутки, друже держись - и ве сёлый смайлик
а в строчке новостей на фб через полчаса -
и того и другого нет ...
Прямо в рай свободен портал!
Вiйна у режимi он-лайн
Ганна Осадко
Цей час, що біжить, як солдат:
Швидко, пригнувшись - під кулями,
Час, важкий, буцім наплічник –
І нічого не викинеш, бо все важливе:
Набої і кровоспинне,
Спиною
біжать мурашки,
І не зупиниш
спогадів уночі про дитинство – своє і синове,
про козаків і розбійників через вічне тире,
двір твій дитячий вже геть посивів –
пух із тополі,
пух,
вінні,
пух,
бух,
бах,
бабах…
Знову накрило, гатять і гатять, мать…
Це війна у режимі он-лайн,
Цей комп"ютер не вимикають на ніч,
Чат із Господом Богом,
Бігом,
бігом!
Стрічка новин, як і стрічка Мебіуса,
Пливе в безкінечність,
А життя тут таке кінечне,
Кіношне якесь:
Щойно живий – фото на згадку – усмішка,
Лайки, коменти, друже, тримайся, веселий смайл -
За півгодини у стрічці новин на фб –
Вже немає в живих того, того і того немає…
Вільний портал до раю!
Как компьютерная игра у режиме он-лайн -
голоса с поля боя...
Теперь умирают быстро!
А соседка мужа ждалА с той, давней войны
ещё два года,
Пока не пришла похоронка.
Ещё два года она говорила с ним перед сном- мысленно
Письма писала - длинные на бумаге,
Фотографии посылала - свои и сына...
Два года фОры, выпрошенные у смерти...
Як комп"ютерна гра у режимі он-лайн –
Голоси
З поля бою…
Так швидко тепер умирають…
А сусідка чекала свого чоловіка з тамтої_давно війни ще два роки,
Аж заким прийшла похоронка…
Ще два роки із ним балакала перед сном – подумки,
Ще писала листи – паперові та довгі,
Надсилала світлини себе та сина…
Два роки фори, випрошені у смерті…
А тобі залишиться
Стерти
Його акаунт
Із соціальних мереж,
Стерти
Його телефон –
Голос його,
Що червоною цівочкою стікав у слухавку,
Тікав
через вільний небесний канал,
як він умирав у соняхах
і балакав з тобою,
жінко…
© Copyright: Ганна Осадко, 2015
Свидетельство о публикации №115060303453
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении