Ах,війна...
Що зробила ти, підлісна -
Стало тихо у нашім дворі.
Наші хлопці миттєво так виросли,
Стали старшими не по порі...
На порозі хвилинку затримались
І пішли в бій один за одним...
До побачення, хлопчики. Легіні,
Повертайтесь додому живі.
Не ховайтеся,будьте величними.
Не шкодуйте ні куль, ні гранат...
І себе не шкодуйте,але молю -
Повертайтесь живими назад.
Ах,війна, що ,підлота, зробила ти
Горе,сльози,розлука і дим...
А дівчата весільні вбрання свої
Залишили сестричкам своїм.
Чорні чоботи - доля не гідная,
Та зелених погон два крила...
На плітки не зважайте,лебідоньки.
Головне,щоби кожна жила.
Нехай кажуть,що правди немає в тім,
Навмання ви ідете в бої...
До побачення,вірні лебідоньки,
Повертайтесь додому живі...