(Посвящается М.Плисецкой)
Вишивала маки вправна мами голка:
Бісером дрібненьким, ниткою із шовку,
Маки ті, прим’яті у росі стояли,
Материнські сльози в пелюстках тримали.
Маківки червоні, маківки малі,
Наче ті жаринки на сірому тлі.
Хто чим засіває в травні свою ниву,
А я, як і мама, маком сію сиву…
Поле, моє сонне, поле моє тихе,
Приспи, моє поле, все вороже лихо.