Залиши менi себе

Таша Прокова
Залиш на згадку ранкову усмішку
І свій поцілунок, і каву у ліжку.
Залиш мені погляд ласкавий – на втіху,
Я з ним перешкоди всі радо зустріну.
Залиш мені сил на двобій із журбою –
Я ринусь на рівних (в думках із тобою).
Без сумнівів, роздумів і коливання
Я кинуся в бій за любовні страждання.
Залиш сподівання на долі випадок,
Що десь ми зустрінемось пізно чи рано.
Щоб знала щороку, щодня і щомиті,
Що є прокидатись для чого у світі.