Квiтень

 
Бруньки на вербах зеленіють,
Розкривають пелюстки,
Проміння сонячне їх гріє,
Коли у хмарах є дірки.

Не спить природа, а вирує,
Вона відходить від зими,
Рішуче квітень вже крокує,
Тривожить спокій він і сни.

Закрили сонце хмари густо,
І не дають йому світить,
У  лісі  сіро ще і пусто,
Повітря ледь-ледь мерехтить.

Самотній явір нахилився,
Стояв зимою у журбі,
У квітні знову оживився,
Відчув ще силу у собі.

Розцвітуть бузки з садками,
Пелюстками зашумлять,
Запахнуть квіти вечорами,
Настане в квітні благодать.

Зачарує він красою,
Спалахне вогонь в душі,
Все умиється росою,
Живи і радуйся весні!