Цвіте калина знову біля хати
Мов наречена в білому вінку,
Колись іі садила моя мати,
З солодким смаком ягоду гірку.
І соловейка у травневі ночі
Чарівні нотки музики лились,
Яскраві зорі, ніби неба очі
В безодні синій мов пливли кудись.
Спливали дні, калина відцвітала,
Вже зрілих ягід китиці горять,
Про неі пісню матінка співала,
Змінила білий дівчина наряд.
Холодним снігом замело стежинки,
Яскравий кущ палає, як вогонь,
Зпливають знову в спогадах картинки
Тих ніжних,теплих маминих долонь.
Стежинки ті травою заростають,
Цвіт осипає наш садок старий,
А в гаю знову соловей співає,
І кущ палає солоко-гіркий.
(фото с интернета)