Надихнула творчість І.Франка ("Чого являєшся мені у сні)
"В просторі поля квітів барви
Проміння сонячне плекає
В долоні цей букет зірвав би
Голубці милій, що чекає
Вона ж то гарна, наче небо
Блакиттю світиться в очах
Вона чекає, бо так треба
Бо бачить любого у снах
До сліз та врода, чорноброва
Пісні, мов соловей співа
Що ехом лине по дібровах
Та й в полі тому, де жнива
Я їй корюся,отій вроді
То страшна сила підкорила
Кажу я знову серцю "годі"
Ти ж до нестями, моя мила!