Сповiдь

Валентина Филипова
Боже мій, ти милосердний,
Грішникам прощаєш
Прости мені гріхи мої,
Бо я грішна, каюсь.
Я не крала, не вбивала,
Чужого не брала,
Грішна я перед собою,
Що не покохала,
Не зустріла єдиного,
Під вінець не стала,
Не спізнала щастя жінки
Діток не придбала.
Не була я вітрогонка,
Не була я горда
Не бажала нездійсненне
Вірила у долю.
Все чекала, що ти Боже
Пошлеш мені пару,
Все здавалось, що ще встигну
Не проживу марно.
Та чомусь не заслужила
Ні щастя, ні долі
Чим же я так завинила
Скажи мені Боже!
За що так мене караєш,
За які провини
Не дай Боже звікувати
Одній, сиротині.
Я не ремствую, не плачу,
Змиряюсь у всьому.
Про одне лише благаю,
Пошли Боже долю!