* * *
Грудень, грудень, грудень.
Пам'ятати тебе будем.
Як ти маму відібрав.
Янгель плакав, бігли сльози,
А їх вітер витирав.
І тепер уже не бачу,
Твоїх лагідних очей,
І уста твої не скажуть,
-Ти ж люби,синок людей)).
Хата біла - стала сіра,
Ще чекає твоїх рук.
Впала в землю вишня спіла,
Як намисто з твоїх бус.
Полюблю людей,як Бога,
І прощати буду всіх,
Вже веде мене дорога,
До твоїх мамо, воріт...