Таня Майборода

Peregudoff
Оригiнал:

ФОРЕЛЬ

Вкотре слухаю ці голоси в моїй голові,
Я форель, що нечутно пливе кудись по ріці.
Переписує ніч. Не тоне у темній журбі.
І виконує все, що писали колись Творці.

Мул, як в бронхи печаль, осідає спокійно на дно.
Піднімай його пил, каламуть плавниками й хвостом.
Ця вода - твій екран. Тож показуй німе кіно.
Не економ на образах й тінях. Не економ.

Я повторюю це собі кожен раз як наказ,
Як молитву щоночі на сон і крізь сон.
Як закляття від всіх химер і безглуздих фантаз.
Що приходять неначе солдати на полігон.

Ти заходиш у ріку, як голос в мою пітьму.
Тут незвично і затишно, як в пустелі піскам.
Лиш подай мені руку. Дай. Я її візьму.
Волю дам плавникам як канатам й ниткам.

Закручу і скручу, заберу назавжди в полон.
Я тепер не форель, а зелений звивистий вуж.
І віднині так буде з кожним - просто не руш кордон.
По обличчю нечутно скрапує чорна туш.

Заспокоїлись раптом води і на берег рибалка прийшов.
Без тенет і без сітей, просто собі присів.
Риба з ним розмовляє. На одній із найкращих мов.
І форель лиш для нього лаштує свій риб'ячий спів.




Пародiя

КАРАСЬ

Знову слухаю ці голоси в моїй голові,
Я карась, що зябра свої зажав у руцi.
Так, ви почули все вiрно - карась je suis.
Я занурююсь в те, що писали колись митці.

;х слова, як мул, мої бронхи б забили уже давно,
Та менi пощастило, що бронхiв у мене нема.
Я у темній журбі осідаю на саме дно,
Хочу я у кiно, та не буде сьогоднi менi кiна.

Надi мною — бурхливi потоки химер та фантаз.
(Врятуватись не вийшло горiлкою та вином.)
Я митця вже благав, попрохаю iще не раз —
Якщо можеш, не економ на лiтерах. Не економ.

Ти заводиш поволi свiй голос в мою пітьму.
Тут незвично і затишно, та далi стороннiм зась.
Ти даєш менi руку… А чим я її візьму?
Ти вапше розумiєш, що я — карась?!

Зрiдка лиш увi снi становлюся iнакшим я,
Не форель я, не моська i навiть не слон.
Та й не вужик малий, а страшна отруйна змiя —
I тодi вже митцiв не беру нi в який полон!

Не боюсь фiлолОгiв, рибалок, фейсбук-митцiв.
(Кригорубом лишень щоб не брали мене на понт.)
Я усiм їм дарую найкращий змiїний спiв,
А наверх одночасно лаштую риб'ячий зонт.