ГАЛЬКА (ЛЯЛЬКА)
Маю я подругу Гальку,
Красиву, наче ляльку.
Вона ростом невеличка,
І у неї таке миле личко.
Хоч із села вона, не з міста -
Душа у неї повна зміста,
Бо у дівчат Тячева і Хуста
У головах одна розпуста ("капуста")!!!
Галька ж на них не схожа:
Вона така-така хороша,
Вона вся біла і пушиста,
Її душа - як Тиса чиста...
В неї карі оченята,
І такі ніжні рученята,
Що мені аж жалко,
Що не моя Галька.
Хтось скаже, я даремно хвалю
Лише свою подружку Галю...
Що таких дівчат мільйони
На Хустський і Тячівський райони...
Та скажу я що Галинка -
Просто ідеальна половинка,
Хоч я знаю, що не "доля-доля",
Та на все є Божа воля!!!
Вона - як заборонений плід,
Якого мені торкатися не слід.
На неї можу я тільки дивитися -
Не маю права я влюбитися...
Її губи так до себе манять,
А карі очі так дурманять,
Я так до неї хочу палко,
Та знаю - не моя ти Галько...
Автор: Стан Михайло, м. Київ, 01 березня 2015 р.