Малюю сутінки
сумішшю льоду і меду,
диханням вітру,
обіймами теплого пледу,
містичністю неба,
смарагдом зірок,
блідністю хмар,
оксамитом думок,
мрій з ароматом чуттєвих бажань,
таємним акордом спокуси,
намистин палких цілувань,
ритмів нестримного пульсу,
ніжних торкань
і шепотінь про кохання...
Але,
в розкішних сутінках,
в напівтонах міського блюзу,
тануть мрії.
Ніч наповзає
холодна і слизька,
в'язка, волога,
мов медуза.
Сум і
розчарування.