Якась зловіща чорна тиша
Вночі панує на морозі…
Мов лихо-дИтятко колише,
Що спокою їй дать не в змозі.
Холодні зорі споглядають
На наслідки недавніх воєн.
Вони все бачили, все знають,
Що тиха ніч – то перед боєм.
Війна іде поміж братами,
За рідний край.Де спільність мов?
Брати братів тут звуть «катами»,
Від куль братів тут ллється кров.
Десь плаче над загиблим мати,
І горю ради дать не в змозі.
А чорная зловіща тиша
Із смертю ходить на морозі…
11.02.2015