Нема, і все. Немає втіхи
Ні в холоді зими, ні в ранку
Черговому. Сприйми і знову
Увагою своєю обмини.
Нехай минає нас не тільки лихо,
А і збуваються всі сподіванки.
Про що йде знову мова?
Про що завгодно крім війни.
Тож в тім числі і про кохання також.
Віднині ним не діставатиму тебе.
Моє тобі не в тему зовсім якось,
Твоє мене, й надалі, обмине,
Але… Та ні, але не буде
І від такої ліки є простуди.